Грінченко. Словарь української мови
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.
-
а
-
б
-
в
-
ґ
-
г
-
д
-
е
-
є
-
ж
-
з
-
и
-
й
-
к
-
л
-
м
-
н
-
о
-
п
-
р
-
с
-
т
-
у
-
ф
-
х
-
ц
-
ч
-
ш
-
щ
-
ю
-
я
- луб
- лубарь
- лубка
- лубок
- лубочок
- лубуватий
- луб'я
- луб'яний
- луб'янка
- луг
- лугарик
- лугарь
- лугарювати
- луговий
- луговина
- луда
- лудан
- лудина
- лудити
- лудіння
- луженько
- лужина
- лужити
- лужок
- лузавий
- лузан
- лузанець
- лузання
- лузати
- лузатися
- лузга
- лузгати
- лук
- лука
- лукавий
- лукавити
- лукавник
- лукавнувати
- лукаво
- лукавство
- лукань
- луковатий
- луковина
- лулукати
- лулуснути
- лулусь!
- лун
- луна
- лунавий
- лунання
- лунати
- лунина
- лунути
- лунчак
- лунь
- луп
- луп!
- лупа
- лупавка
- лупай
- лупак
- лупання
- лупати
- лупатий
- лупатися
- лупень
- лупесати
- лупесиння
- лупеха
- лупина
- лупирь
- лупити
- лупитися
- лупіж
- лупій
- лупійка
- лупкавка
- лупкати
- лупління
- лупнути
- лупцювати
- луск
- луска
- лускавка
- лусканець
- лускати
- лускатися
- лускач
- лускирь
- лускіт
- лусковий
- лускоріх
- луснути
- лусом
- лусонути
- лусочка
- луста
- лусь!
- лут
- лутець
- лутина
- лутка
- лутовий
- луток
- луття
- луцак
- луципір
- луча
- лучай
- лучатися
- лучен
- лучечок
- лучик
- лучина
- лучити
- лучитися
- лучиця
- лучка
- лучковатий
- луч-луч!
- лучний
- лучник
- лучниця
- лучня
- лучок
- луччати
- лучче
- луччий
- лушник
- лушниця
- лушня
- лушпа
- лушпайка
- лушпак
- лушпанити
- лушпелина
- лушпина
- лушпиння
- лушпиночка
- лущ
- лущак
- лущати
- лущик
- лущина
- лущити
- лущитися
- лущиця
- лущіння