Грінченко. Словарь української мови
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.
-
а
-
б
-
в
-
ґ
-
г
-
д
-
е
-
є
-
ж
-
з
-
и
-
й
-
к
-
л
-
м
-
н
-
о
-
п
-
р
-
с
-
т
-
у
-
ф
-
х
-
ц
-
ч
-
ш
-
щ
-
ю
-
я
- сібір
- сібірка
- сібірний
- сібірник
- сів
- сіва
- сівак
- сівалка
- сівати
- сівач
- сівачка
- сівба
- сівбина
- сівбиця
- сівер
- сіверко
- сіверний
- сівкий
- сівок
- сідавка
- сідак
- сідалка
- сідало
- сідання
- сідати
- сідатися
- сідач
- сіделечко
- сіделка
- сіделко
- сідельце
- сідець
- сідий
- сіди-коса
- сідлати
- сідлатий
- сідло
- сідляр
- сідуха
- сідь
- сійба
- сійка
- сійник
- сік
- сікавиця
- сікавка
- сіканка
- сікарня
- сікарь
- сікатися
- сікач
- сікачка
- сікнути
- сікнутися
- сіконути
- сікти
- сіктися
- сікунка
- сілкий
- сіло
- сіль
- сількісь
- сільний
- сільниця
- сільський
- сільце
- сім
- сімак
- сімдесят
- сімдесяток
- сіменатий
- сіменець
- сіменитися
- сіменник
- сімено
- сіменуха
- сіменястий
- сімка
- сімнадцятеро
- сімнадцятий
- сімнадцять
- сімня
- сімряга
- сімсот
- сімсотий
- сімя
- сім'я
- сім'яний
- сім'янин
- сім'янистий
- сінечки
- сінешний
- сіни
- сінний
- сінній
- сіно
- сіновоз
- сіножатка
- сіножаття
- сіножать
- сінокіс
- сінце
- сінці
- сінянки
- сіп!
- сіпака
- сіпанина
- сіпати
- сіпатися
- сіпачий
- сіпнути
- сіпом
- сіпонути
- сіпуга
- сіра
- сірай
- сірак
- сірати
- сірий
- сірики
- сіриця
- сіріти
- сірка
- сіркач
- сірко
- сіркувати
- сірман
- сірник
- сірничка
- сірнишниця
- сірогривий
- сірозем
- сірома
- сіроман
- сіроманець
- сіроманок
- сіроманський
- сіромаха
- сіромашний
- сіромашня
- сіромашшя
- сіроокий
- сірохманець
- сірочуватий
- сіруватий
- сірчаний
- сірчастий
- сіряк
- сірячина
- сісти
- сітка
- сітнити
- сітняг
- сіточка
- сіть
- сітянка
- січ
- січень
- січка
- січкарня
- січний
- січовий
- січовик
- сішка
- сішненко
- сіяльник
- сіянець
- сіянка
- сіяти
- сіятися
- сіяч