Грінченко. Словарь української мови
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.
-
а
-
б
-
в
-
ґ
-
г
-
д
-
е
-
є
-
ж
-
з
-
и
-
й
-
к
-
л
-
м
-
н
-
о
-
п
-
р
-
с
-
т
-
у
-
ф
-
х
-
ц
-
ч
-
ш
-
щ
-
ю
-
я
- омазкати
- омаль
- омамити
- оман
- омана
- оманець
- оманити
- оманний
- омаста
- омах
- омаць
- омачка
- омег
- омеґа
- омела
- омелюх
- омелюха
- омервитися
- омертвіти
- омет
- омивати
- омилити
- омилка
- омилок
- омильний
- омиляти
- омилятися
- оминати
- омити
- омірати
- омітати
- омлівати
- омолок
- оморочити
- оморочувати
- омоскалити
- омоскалювати
- омоскалюватися
- омохтіти
- омочити
- омпити
- омпно
- омрак
- омрачатися
- омряк
- омурати
- омшаник
- омшити
- ом'яснутися