Лу́чний, а, е.

1) = Влучний.

2) Лучной.

3) Согнутый въ дугу.

Лучни́й, а́, е́ Луговой. Лучне сіно. Конст. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 383.