Грінченко. Словарь української мови
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.
-
а
-
б
-
в
-
ґ
-
г
-
д
-
е
-
є
-
ж
-
з
-
и
-
й
-
к
-
л
-
м
-
н
-
о
-
п
-
р
-
с
-
т
-
у
-
ф
-
х
-
ц
-
ч
-
ш
-
щ
-
ю
-
я
- реберечко
- реберце
- ребро
- ребровачка
- рев
- рева
- реваш
- ревень
- ревидон
- ревидувати
- ревизія
- ревизон
- ревизор
- ревизський
- ревище
- ревіль
- ревіння
- ревіти
- ревливий
- ревне
- ревнивий
- ревний
- ревниці
- ревно
- ревнувати
- ревнути
- ревнява
- ревти
- ревтух
- ревун
- ревучий
- рега
- регіт
- регітно
- регітня
- регнути
- реготання
- реготати
- реготи
- реготіння
- реготіти
- реготітися
- реготливий
- реготно
- реготня
- реготун
- реготуха
- регула
- редечка
- редута
- редька
- реестр
- реестровий
- реєнт
- реєстер
- реж
- резеда
- рейвах
- рейдити
- рейка
- реймент
- рейментарський
- рейментарь
- рейментарювати
- рейтар
- рекрут
- ректи
- ректор
- ректорство
- ректорський
- реля
- ремгати
- ремез
- ремезин
- ремезонько
- ремезувати
- ременарь
- ременик
- ременнак
- ременяний
- ремесло
- ремесний
- ремесник
- ремесницький
- ремесниця
- ремесниченько
- ремесничий
- ремесничок
- ремество
- ремествувати
- ремиґати
- ремінець
- ремінний
- ремінник
- реміння
- ремінчик
- ремінь
- реміняка
- ремісник
- ремно
- ремсати
- ремст
- ремство
- ремствувати
- ремстити
- ремсть
- рем'я
- ренджиґло
- ренське
- реньґорт
- репалка
- репанець
- репаний
- репаник
- репанка
- репатися
- репет
- репетування
- репетувати
- репик
- репиця
- репігати
- репіжити
- репнути
- рептух
- репчин
- реп'ях
- реп'яхівка
- реп'яшковий
- реп'яшок
- рескаль
- ретельне
- ретельний
- ретитися
- ретізь
- ретор
- реторва
- реторика
- ретяз
- реус
- рецетовка
- рецок
- реч
- реченець
- речи
- речінь
- речник
- речнистий
- речницький
- решетилка
- решетина
- решетити
- решетище
- решетник
- решето
- решетувати
- решітка
- решітник
- решіточка
- решітце
- решт
- решта
- рештак
- рештант