Луска́, ки, ж.

1) Чешуя. Пливе щука з Кременчука, луска на їй сяє. Чуб. V. 13. На свиті латок, як на коропі луски. Уманск. у.

2) Лузга; шелуха. Ум. Лусочка. Желех. Лущи́ця. Чуб. IV. 369.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 382.