Грінченко. Словарь української мови
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.
-
а
-
б
-
в
-
ґ
-
г
-
д
-
е
-
є
-
ж
-
з
-
и
-
й
-
к
-
л
-
м
-
н
-
о
-
п
-
р
-
с
-
т
-
у
-
ф
-
х
-
ц
-
ч
-
ш
-
щ
-
ю
-
я
- ум
- умазати
- умазувати
- умазуватися
- умаїти
- умалити
- умалькувати
- умаляти
- умалятися
- уманити
- уманіжитися
- уманювати
- умастити
- умаститися
- уматеріти
- уматерніти
- умати
- умах
- умаювати
- умедити
- умелигати
- умен
- уменшати
- уменшатися
- умережити
- умерлець
- умерлий
- умерлини
- умертвити
- умерти
- умертися
- умерчик
- умести
- уметати
- уметити
- умець
- умивальний
- умивальниця
- умиваний
- умивання
- умивати
- умиватися
- умикати
- умикатися
- умикнути
- умилити
- умилосердити
- умилосердитися
- умилосердствоваться
- умилостивити
- уминати
- умисел
- умислити
- умисне
- умисний
- умитель
- умити
- умич
- умишляти
- умілий
- уміло
- умінний
- умірати
- умірачка
- умірущий
- уміряти
- умісити
- умістити
- умітати
- умітенінко
- уміти
- умітний
- уміцнити
- уміцняти
- умічати
- умішати
- умішувати
- уміщати
- уміщатися
- умкнути
- умлівати
- умний
- умниця
- умнозі
- умняти
- умова
- умовини
- умовити
- умовка
- умовкати
- умовлений
- умовляти
- умовлятися
- умовний
- умовно
- умовчати
- умокати
- умокріти
- умолити
- умолот
- умолоти
- умолотися
- умолотити
- умолотний
- умонятися
- умордувати
- уморити
- уморитися
- уморхати
- умостити
- умотати
- умотувати
- умотуватися
- умоцьовувати
- умоцюватися
- умочати
- умочок
- умощувати
- умощуватися
- умрець
- умудрити
- умудритися
- умудрувати
- умудруватися
- умулитися
- умуровувати
- умчати'
- ум'якніти
- ум'яти