Лупи́тися, плю́ся, пишся, гл.

1) Спадать (о корѣ), лупиться (о кожѣ), шелушиться. Лупляться ноги, що все в воді. Васильк. у.

2) Выходить изъ яйца (о птенцахъ). Ном. № 13690.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 382.