Грінченко. Словарь української мови
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.
-
а
-
б
-
в
-
ґ
-
г
-
д
-
е
-
є
-
ж
-
з
-
и
-
й
-
к
-
л
-
м
-
н
-
о
-
п
-
р
-
с
-
т
-
у
-
ф
-
х
-
ц
-
ч
-
ш
-
щ
-
ю
-
я
- дя
- дябель
- дявіл
- дяволяка
- дягель
- дяглиця
- дядечко
- дядик
- дядин
- дядина
- дядини
- дядинин
- дядинка
- дядьків
- дядько
- дядьо
- дядьчин
- дядюсь
- дядюшка
- дядя
- дяк
- дяка
- дяків
- дяківна
- дяківнин
- дяківня
- дяківство
- дяківський
- дякон
- дяконенків
- дяконенківна
- дяконенко
- дяконенченко
- дяконенчиха
- дякониха
- дяконишин
- дяконів
- дяконівна
- дяконівнин
- дяконувати
- дяконча
- дякування
- дякувати
- дятел
- дятини
- дятлина
- дятлів
- дятловина
- дяченків
- дяченківна
- дяченко
- дяченько
- дяченя
- дяченятин
- дячити
- дячиха
- дячишин
- дячків
- дячно
- дячок