Грінченко. Словарь української мови
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.
-
а
-
б
-
в
-
ґ
-
г
-
д
-
е
-
є
-
ж
-
з
-
и
-
й
-
к
-
л
-
м
-
н
-
о
-
п
-
р
-
с
-
т
-
у
-
ф
-
х
-
ц
-
ч
-
ш
-
щ
-
ю
-
я
- огавний
- огавно
- огазнути
- огана
- оганятися
- огарь
- огвара
- огень
- огер
- огида
- огидити
- огидіти
- огидливий
- огидливість
- огидлий
- огидлість
- огидний
- огидник
- огидниця
- огидність
- огидно
- огиднути
- огинатися
- огир
- огірковий
- огірок
- огірочник
- огірчище
- оглабля
- оглав
- оглавець
- оглас
- огласити
- оглашати
- оглашатися
- оглашенка
- оглашенний
- огледіти
- огледітися
- оглобельний
- оглобля
- оглух
- оглухнути
- огляд
- оглядання
- оглядати
- оглядатися
- оглядач
- оглядини
- оглянути
- оглянутися
- огневий
- огневиця
- огнедихатий
- огнекрилатий
- огненний
- огненно
- огнепальний
- огниво
- огнивце
- огник
- огнина
- огнистий
- огничок
- огнище
- огнянець
- огняний
- огняник
- огняниця
- ого!
- оговорюватися
- оговтатися
- оголити
- оголобля
- оголодити
- оголони
- оголосити
- оголоска
- оголошення
- оголошувати
- оголошуватися
- огонь
- огоня
- огорнути
- огород
- огорода
- огороджувати
- огородина
- огородити
- огородник
- огородникувати
- огородній
- огорожа
- огортати
- огорчати
- ограбувати
- ограда
- огребки
- огребом
- огребти
- огризати
- огрібати
- огрібатися
- огрібач
- огрівати
- огрійливий
- огрійливо
- огріх
- огрішитися
- огрядненький
- огрядний
- огрядність
- огуд
- огуда
- огудина
- огудиння
- огудити
- огузка
- огулити
- огулитися
- огулом
- огуритися
- огурненький
- огурний
- огурність
- огурно
- огурство
- огурятися