Грінченко. Словарь української мови
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.
-
а
-
б
-
в
-
ґ
-
г
-
д
-
е
-
є
-
ж
-
з
-
и
-
й
-
к
-
л
-
м
-
н
-
о
-
п
-
р
-
с
-
т
-
у
-
ф
-
х
-
ц
-
ч
-
ш
-
щ
-
ю
-
я
- мівний
- мід
- мідень
- мідик
- мідиця
- мідний
- мідниця
- мідняк
- мідунка
- мідушиця
- мідь
- мідяк
- мідяний
- мідяниця
- мідянка
- мідянчик
- мідяр
- мідярня
- мідярство
- між
- міждо
- міз
- міздро
- мізерія
- мізкатися
- мізковня
- мізкування
- мізкувати
- мізок
- мізчити
- мізька
- мізюк
- мій
- мійсце
- мійський
- мілина
- міліти
- мілкий
- мілко
- мілковеддя
- міло
- мілоч
- міль
- мільга
- міна
- мінджувати
- мінити
- мінитися
- мінливий
- міньба
- міньма
- міняйло
- міняк
- міняти
- мінятися
- мір
- міра
- мірити
- мірка
- міркований
- міркування
- міркувати
- міркуватися
- мірний
- мірник
- мірницький
- мірність
- мірно
- мірочка
- мірошник
- мірошниківна
- мірошникувати
- мірошницький
- мірошниченко
- мірошничка
- міртук
- мірчий
- мірчити
- мірчук
- міряний
- міряник
- міряти
- мірятися
- місиво
- місити
- міситися
- місний
- місно
- міснота
- міст
- містець
- містечко
- містина
- містити
- міститися
- містище
- містниця
- місто
- містове
- місток
- містонько
- місточок
- мість
- містюк
- містянин
- місце
- місцевий
- місцевість
- місцево
- місцина
- міськаво
- міський
- місяцевий
- місяць
- місячка
- місячко
- місячний
- місячник
- місячно
- місячок
- місяшний
- міта
- мітати
- мітець
- міти
- мітися
- мітити
- міткий
- мітла
- мітластий
- мітлиця
- мітличина
- мітлище
- міток
- міттю
- міть
- міх
- міховина
- міхоноша
- міхуватий
- міхур
- міцний
- міцність
- міцніти
- міцно
- міцносердий
- міцносилий
- міць
- міцька
- міч
- мічник
- мішаний
- мішаник
- мішанина
- мішанка
- мішати
- мішатися
- мішечок
- мішка
- мішканець
- мішма
- мішок
- міща
- міщанин
- міщанка
- міщанство
- міщанський
- міщанчук