Грінченко. Словарь української мови
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.
-
а
-
б
-
в
-
ґ
-
г
-
д
-
е
-
є
-
ж
-
з
-
и
-
й
-
к
-
л
-
м
-
н
-
о
-
п
-
р
-
с
-
т
-
у
-
ф
-
х
-
ц
-
ч
-
ш
-
щ
-
ю
-
я
- рів
- рівен
- рівень
- рівець
- рівний
- рівнина
- рівнісінький
- рівнісінько
- рівність
- рівно
- рівновага
- рівновагий
- рівноваговий
- рівноважитися
- рівноважний
- рівноденник
- рівнозначний
- рівноправний
- рівноправництво
- рівноправно
- рівночасний
- рівночасність
- рівночасно
- рівня
- рівнява
- рівняти
- рівнятися
- рівчак
- рівчастий
- рівчачок
- рівчик
- ріг
- рід
- рідина
- рідішати
- рідкий
- рідко
- рідкодубина
- рідкозубий
- рідколісся
- рідний
- рідно
- рідня
- рідняк
- рідокоханок
- рідота
- рідчати
- ріжа
- ріжджа
- ріження
- ріжечок
- ріжкатий
- ріжнатий
- ріжний
- ріжниця
- ріжок
- різа
- різавка
- різак
- різанець
- різанина
- різанка
- різати
- різатися
- різачка
- різбарь
- різвий
- різво
- різдво
- різдвяний
- різдвянський
- різець
- різзя
- різка
- різкий
- різко
- різнація
- різний
- різник
- різниківна
- різникувати
- різнити
- різнитися
- різниці
- різницький
- різниченко
- різничий
- різничити
- різничка
- різно
- різномасткий
- різноція
- різнути
- різня
- різоватець
- різовини
- різовиння
- різонути
- різочка
- різун
- різь
- різьба
- різьбований
- різьбяр
- різьбярство
- рій
- рійба
- рійно
- рік
- рілля
- рільник
- рільництво
- рімнати
- рімнина
- рімнота
- рінець
- рінистий
- рінник
- рінуватий
- рінь
- рінявий
- ріняк
- ріпа
- ріпак
- ріпачиння
- ріпачнисько
- ріпиця
- ріпка
- ріплях
- ріпник
- ріпницький
- ріпниця
- ріп'як
- ріп'яник
- ріса
- рісити
- ріска
- ріст
- рісувати
- ріт
- річ
- річенька
- річище
- річка
- річковий
- річний
- річнистий
- річно
- річняк
- рішати
- рішатися
- рішений
- рішинець
- рішити
- рішняк
- ріща
- ріяти