Грінченко. Словарь української мови
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.
-
а
-
б
-
в
-
ґ
-
г
-
д
-
е
-
є
-
ж
-
з
-
и
-
й
-
к
-
л
-
м
-
н
-
о
-
п
-
р
-
с
-
т
-
у
-
ф
-
х
-
ц
-
ч
-
ш
-
щ
-
ю
-
я
- кибалиця
- кибалка
- кибета
- кибисть
- кибіт
- кив!
- кива
- кивання
- кивати
- киватися
- кивач
- кивень
- кивер
- кивнути
- кивун
- кивуха
- киги!
- кигик
- кигикання
- кигикати
- кигитка
- кигиця
- кидальник
- кидати
- кидатися
- кидик
- кидь
- кизлик
- кизяк
- київ
- київський
- кий
- кийкуватий
- кийовий
- кийок
- кийочок
- кика
- кикати
- кикіть
- кикнути
- кила
- килавець
- килавий
- киликати
- килим
- килимниця
- килимок
- кимак
- кимачина
- кимачисько
- кимачок
- кимаччя
- кимнях
- кинджал
- кинді
- киндяк
- кинутися
- кипа
- кипарис
- кипарисовий
- кипень
- кипіння
- кипіти
- киплячий
- кипоть
- киптар
- киптюга
- кипучий
- кип'яч
- кип'ячий
- кирган
- кирд
- кирдик
- кирея
- киринити
- киринний
- киринник
- киринниця
- кириння
- кириня
- киркати
- кир-китайка
- кирниця
- кирничний
- кироман
- кирпа
- кирпатий
- кирпич
- кирпичина
- кирполої
- кирпонька
- кирр!
- киршава
- кис
- киса
- киселик
- киселиця
- киселичник
- кисет
- кисетина
- кисирь
- кисіль
- кислий
- кислиця
- кисличка
- кисличчя
- кислище
- кислість
- кисло
- кислоокий
- кислота
- кислощі
- кисляк
- киснути
- кисти
- кит
- кита
- китаєвий
- китаєчка
- китай
- китайка
- китайський
- китайча
- китайчаний
- китвиця
- китель
- китити
- китиця
- китичний
- китки
- китчастий
- китюх
- китяг
- ких!
- кихкати
- киці-баба
- кицка
- киць
- кицька
- кицюня
- киця
- кицяти
- кичера
- кичка
- кичматися
- кичувати
- киш!
- кишенька
- кишеня
- кишечка
- кишіти
- кишка
- кишкати
- кишкатий
- кишковий
- кишкун
- кишло
- кишнути
- киюра
- кияк
- кияка
- киянець
- киянин
- киянка
- киянський
- кияра
- киях
- кияхуватий
- кияшок