Грінченко. Словарь української мови
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.
-
а
-
б
-
в
-
ґ
-
г
-
д
-
е
-
є
-
ж
-
з
-
и
-
й
-
к
-
л
-
м
-
н
-
о
-
п
-
р
-
с
-
т
-
у
-
ф
-
х
-
ц
-
ч
-
ш
-
щ
-
ю
-
я
- ураг
- ураговий
- урадити
- урадувати
- урадуватися
- уражати
- уражатися
- уражіння
- ураз
- ураза
- уразити
- уразище
- уразливий
- уразливість
- уразливо
- уразний
- уранішній
- уранці
- уратувати
- урачити
- ураяти
- урбарія
- урвант
- урвати
- урвиголова
- урвипола
- урвисько
- урвитель
- урда
- урдяний
- уредний
- урекливий
- уректи
- уремезовувати
- уременити
- уремення
- уремня
- урепіжити
- уретно
- уречи
- урешті
- уривати
- уриватися
- уривок
- уривцем
- урити
- урихтовувати
- урівень
- урівняти
- урізати
- урізатися
- урікати
- урікатися
- урічливий
- урічний
- урльоп
- урльопас
- урльопник
- урма
- уробити
- уробляти
- уроблятися
- уровище
- урод
- урода
- уродай
- уроджай
- уродити
- уродливий
- уродник
- уродниця
- уродонька
- урожа
- урожай
- урожайний
- урожати
- урожатися
- урожденець
- урож'я
- урозсип
- урозумити
- уроїтися
- уроки
- уронити
- уростати
- уростич
- урочина
- урочистий
- урочисто
- урочити
- урочища
- урочище
- урубати
- урубатися
- урублити
- урубний
- уруна
- урунитися
- урунюватися
- уручати
- уряд
- уряджати
- уряджатися
- уряди-годи
- урядник
- урядників
- урядницький
- урядовий
- урядок
- урядування
- урядувати
- уряжати
- уряжатися
- урясити
- урятувати