Лу́ччий, а, е. Лучшій. Добрий пес луччий, як злий чоловік. Ном. № 2856. Лучча солом’яна згода, як золота звада. Ном. № 3279., Ум. Лучченький. Житечка, де лучченьке місце, сім кіп узяли на десятині.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 383.