Грінченко. Словарь української мови
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.
-
а
-
б
-
в
-
ґ
-
г
-
д
-
е
-
є
-
ж
-
з
-
и
-
й
-
к
-
л
-
м
-
н
-
о
-
п
-
р
-
с
-
т
-
у
-
ф
-
х
-
ц
-
ч
-
ш
-
щ
-
ю
-
я
- риба
- рибак
- рибалити
- рибалки
- рибалчик
- рибалчин
- рибалчити
- рибальня
- рибальство
- рибальський
- рибарити
- рибарство
- рибарчик
- рибарь
- рибас
- рибаска
- рибаха
- рибацтво
- рибаченько
- рибачити
- рибачиха
- рибець
- рибин
- рибина
- рибка
- рибний
- рибник
- рибно
- рибоїд
- риболов
- риболовець
- риболович
- риболовка
- риболовний
- риболовник
- рибонька
- рибчина
- риб'я
- риб'яний
- риб'ятко
- риб'ячий
- ригати
- ригачка
- риги
- риґівниця
- ригнути
- риговина
- риґувати
- ригувати
- ридання
- ридати
- ридван
- ридванний
- риж
- риженький
- рижиїще
- рижий
- рижієвий
- рижій
- рижіти
- рижок
- рижуха
- риза
- риззя
- ризи
- ризінка
- ризка
- ризник
- ризниця
- рийка
- рик
- рикало
- рикання
- рикати
- рикнути
- рикуля
- рику-рику!
- рило
- рильний
- риля
- риляч
- римаренко
- римарівна
- римарка
- римарство
- римарський
- римарчук
- римарчя
- римарщина
- римарь
- римарювати
- римщина
- ринва
- ринґач
- ринда
- риндач
- риндза
- риндзак
- риндзка
- риндзя
- риндя
- ринка
- ринов
- риновка
- ринок
- риночка
- ринути
- ринь
- риньовка
- ринявець
- ринявий
- рип
- рипа
- рипатися
- рипиґатися
- рипіти
- рипкати
- рипливий
- рипнути
- рипотня
- рипу-рипу!
- рипяк
- риса
- риска
- рискалина
- рискаль
- рист!
- ристь
- ристю
- ристячком
- рисування
- рисувати
- рись
- рити
- ритися
- ритки
- ритьми
- рихва
- рихта
- рихтельне
- рихтик
- рихтино
- рихтувати
- рихтуватися
- рицарство
- рицарський
- рицарь
- рицарювати
- ричати
- ричка
- ричківня
- ришляк
- риштак
- риштування
- риштувати
- риштуватися
- риштунок