Грінченко. Словарь української мови
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.
-
а
-
б
-
в
-
ґ
-
г
-
д
-
е
-
є
-
ж
-
з
-
и
-
й
-
к
-
л
-
м
-
н
-
о
-
п
-
р
-
с
-
т
-
у
-
ф
-
х
-
ц
-
ч
-
ш
-
щ
-
ю
-
я
- кібець
- кібчити
- ківетора
- ківки
- ківната
- ківш
- кіготь
- кіз
- кізівер
- кізій
- кізка
- кізлик
- кізлини
- кізля
- кізонька
- кізь-кізь!
- кізяк
- кійло
- кіл
- кілаш
- кілець
- кілки
- кілкий
- кілля
- кілок
- кілочок
- кілька
- кількадесять
- кількалітній
- кільки
- кількись
- кількість
- кілько
- кільконадцять
- кількораз
- кількоро
- кільце
- кільчик
- кільчитися
- кілювати
- кіля
- кімлач
- кімлашня
- кімлик
- кімлицький
- кімличка
- кімля
- кімната
- кімняхъ
- кімса
- кім'ях
- кін
- кінатов!
- кінва
- кінець
- кінний
- кінник
- кінниця
- кінно
- кінцевий
- кінцьовий
- кінчак
- кінчання
- кінчастий
- кінчати
- кінчатий
- кінчатися
- кінчик
- кінчити
- кінь
- кіньський
- кіп
- кіпка
- кіпний
- кіпнина
- кіпніти
- кіпно
- кіпочка
- кіптіти
- кіптюга
- кіптяга
- кір
- кірець
- кірка
- кірмак
- кірря
- кірх
- кірчик
- кіс
- кіска
- кісний
- кісник
- кісниця
- кісничок
- кісно
- кіснота
- кісонька
- кісся
- кістка
- кістлявий
- кістняк
- кісто
- кісточка
- кістриця
- кістричитися
- кість
- кістяк
- кістяний
- кіт
- кітва
- кітвиця
- кітка
- кітлик
- кітловина
- кітляр
- кітлярка
- кітлярчин
- кітний
- кіток
- кітчий
- кітька
- кіть-кіть!
- кіхоть
- кіш
- кішастий
- кішка
- кішкарь
- кішниця
- кіявкати