Грінченко. Словарь української мови
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.
-
а
-
б
-
в
-
ґ
-
г
-
д
-
е
-
є
-
ж
-
з
-
и
-
й
-
к
-
л
-
м
-
н
-
о
-
п
-
р
-
с
-
т
-
у
-
ф
-
х
-
ц
-
ч
-
ш
-
щ
-
ю
-
я
- уз
- уза
- узабоч
- узаводи
- узавтра
- узагалі
- узад
- узадовзі
- узаємний
- узаємність
- узаємно
- узайві
- узаміт
- узаочі
- узапасити
- узапліш
- узбережжя
- узбіч
- узбіччя
- узброїти
- узброювати
- узброюватися
- узварець
- узварь
- узвати
- узвичаїтися
- узвіз
- узгір'я
- узголов'я
- узгряничанин
- узгряниччя
- узгрянишник
- узда
- уздвір'я
- уздениця
- уздечка
- уздила
- уздіниця
- уздовж
- уздогін
- уздоровити
- уздоровляти
- уздрівати
- уздріватися
- уздрячку
- узивати
- узимки
- узирити
- узімі
- узір
- узлик
- узлитися
- узлісок
- узлуватий
- узміжок
- узнавати
- узнаватися
- узол
- узолити
- узорець
- узорити
- узоряти
- узріти
- узувати
- узуватися
- узуття
- узький
- узько
- узьмінь
- узяти
- узятися
- узяток
- узяття
- узяха
- узяхарь