Грінченко. Словарь української мови
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.
-
а
-
б
-
в
-
ґ
-
г
-
д
-
е
-
є
-
ж
-
з
-
и
-
й
-
к
-
л
-
м
-
н
-
о
-
п
-
р
-
с
-
т
-
у
-
ф
-
х
-
ц
-
ч
-
ш
-
щ
-
ю
-
я
- отаборити
- отаборитися
- отабуритися
- отава
- отавиця
- отагас
- отак
- отакелезний
- отакечки
- отакий
- отакувати
- отам
- отаман
- отаманенко
- отаманити
- отаманиха
- отаманівна
- отамання
- отаманство
- отаманський
- отаманувати
- отара
- отарапатіти
- отарка
- отати
- отвердіти
- отелитися
- отемніти
- отепер
- отеребини
- отерпати
- отерпнути
- отерти
- отертися
- отерхати
- отеса
- отетеніти
- отетеріти
- отець
- отецький
- отже
- отирлувати
- отирлуватися
- отишити
- отік
- отіпанка
- отіпання
- отіпати
- отісонька
- отлас
- отласина
- ото
- отоді
- отой
- отокуватися
- отопити
- отопка
- отоплювати
- отоплюватися
- отора
- оторопатіти
- отоса
- оточати
- оточатися
- оточини
- оточити
- оточки
- оточувати
- отощати
- отратитися
- отримати
- отримач
- отримувати
- отріб
- отрібка
- отроба
- отрова
- отровний
- отроїти
- отруби
- отруїти
- отруйливий
- отрунок
- отрусити
- отрута
- отрухнути
- отрушувати
- отруювати
- отруюватися
- отруя
- отсе
- отсей
- оттак
- оттакелецький
- оттакий
- оттам
- оттепер
- оттим
- отто
- оттоді
- оттодішній
- оттой
- оттуди
- оттут
- отуманити
- отуманіти
- отут
- отуха
- отхнябитися
- отце
- отцевий
- отцевський
- отцевщина
- отцей
- отчемесувати
- отчизна
- отчизний
- отчина
- отягати
- отягатися
- отягтися
- отягуватися
- отягчати
- отяжити
- отяжіти
- отямитися