Грінченко. Словарь української мови
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.
-
а
-
б
-
в
-
ґ
-
г
-
д
-
е
-
є
-
ж
-
з
-
и
-
й
-
к
-
л
-
м
-
н
-
о
-
п
-
р
-
с
-
т
-
у
-
ф
-
х
-
ц
-
ч
-
ш
-
щ
-
ю
-
я
- оча
- очай
- очанка
- очапатися
- очарувати
- очевидьки
- очедирини
- очемеріти
- оченько
- оченьпати
- оченя
- очепа
- очепити
- очепіритися
- очепляти
- очеплятися
- очепурити
- очервивіти
- очередити
- очеремха
- очерет
- очеретина
- очеретинка
- очеретуватий
- очеретяний
- очеретяник
- очеретянка
- очеркнути
- очеркнутися
- очернити
- очерт
- очечко
- очикнутися
- очиншуватися
- очистити
- очиська
- очиток
- очиці
- очищати
- очищатися
- очищення
- очі
- очікувати
- очіпок
- очко
- очкове
- очковий
- очкувати
- очкур
- очкурник
- очкурня
- очмана
- очманіти
- очній
- очортіти
- очуватися
- очужілий
- очужіти
- очуматися
- очунювати
- очутися
- очутити
- очутіти
- очухатися
- очухрати
- очучати
- очучатися