Лу́ста, ти, ж. Ломоть, кусокъ. У мене лусти хліба нема. Черк. у. Луста м’яса. ЗОЮР. Хоч яшна луста, да пшенишне слово. Ном. № 12920. Ум. Лустка, лусточка. Хто лустку дасть на чужині, водицею його напоїть? Не пожинала лусточки хліба, ні ложечки соли. Чуб. V. 124.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 382.