Грінченко. Словарь української мови
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.
-
а
-
б
-
в
-
ґ
-
г
-
д
-
е
-
є
-
ж
-
з
-
и
-
й
-
к
-
л
-
м
-
н
-
о
-
п
-
р
-
с
-
т
-
у
-
ф
-
х
-
ц
-
ч
-
ш
-
щ
-
ю
-
я
- зуб
- зубань
- зубатий
- зубела
- зубелити
- зубець
- зубик
- зубило
- зубіч
- зубка
- зубний
- зубоватий
- зубовий
- зубожений
- зубожити
- зубожитися
- зубожіння
- зубожіти
- зубок
- зубоча
- зубочистий
- зубр
- зубровий
- зубря
- зубцьований
- зубчастий
- зубчик
- зуверіти
- зугарний
- зугледіти
- зужиткувати
- зужмом
- зужувати
- зуздріти
- зуздрітися
- зузити
- зузулина
- зузуля
- зукрасити
- зукрашати
- зумати
- зумисне
- зумитися
- зуміти
- зумітися
- зумлятися
- зумогти
- зумрати
- зумствувати
- зуніятити
- зуноватися
- зупин
- зупинити
- зупинка
- зупиняти
- зупинятися
- зуповний
- зуривочний
- зуритити
- зурка
- зурочення
- зурочити
- зусилля
- зусім
- зуски
- зуспитися
- зуспіт
- зуспіти
- зустрівати
- зустріватися
- зустріч
- зустрічати
- зустрічатися
- зух
- зухвалий
- зухвальство
- зуховатий
- зучати
- зучатися