Грінченко. Словарь української мови
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.
-
а
-
б
-
в
-
ґ
-
г
-
д
-
е
-
є
-
ж
-
з
-
и
-
й
-
к
-
л
-
м
-
н
-
о
-
п
-
р
-
с
-
т
-
у
-
ф
-
х
-
ц
-
ч
-
ш
-
щ
-
ю
-
я
- щибати
- щибелець
- щиблювати
- щиглик
- щигликів
- щиглячий
- щиголь
- щикавиця
- щикавка
- щикати
- щикатися
- щикніти
- щикнути
- щиколодка
- щиколоток
- щиміти
- щимки
- щина
- щипа
- щипавка
- щипак
- щипало
- щипальці
- щипанка
- щипапіча
- щипати
- щипатися
- щипачок
- щипець
- щипиця
- щипка
- щипляк
- щипнути
- щипочка
- щипун
- щипучий
- щипчик
- щир
- щирак
- щире
- щирей
- щирець
- щирий
- щирина
- щириця
- щирість
- щиро
- щирозлотий
- щирозубий
- щиронька
- щиросердий
- щирувати
- щирящий
- щит
- щитати
- щитатися
- щитити
- щититися
- щитний
- щитно
- щиток