Рідний, а, е.

1) Родной; родимый. Нема в світі правди — тільки рідна мати. Ном. № 9362. Товаришу, рідний брате, виклич дівчиноньку з хати. Мет. 76.

2) — край. Родина. Треба ратувать рідний край. Стор. МПр. 57. Ум. Рідненький, ріднесенький. Як мати рідненька, то й сорочка біленька. Ном. № 9364.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 20.