Рідно нар.

1) Родственно, но родному. Пригортиється до мене рідно.

2) Искренно, сильно (любить). Ум. Рідненько, ріднесенько. Ой рад же б я ходити, тебе рідненько любити. Чуб. V. 190. Я люблю тебе рідненько. МВ. (О. 1862. І. 83).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 21.