Рівно нар.

1) Ровно, гладко. Чи так у вас, як у нас всюди полем рівно? Н. п. Рівно — хоть покотись. Полт.

2) Ровно, прямо. Ой у полі на чистім роздоллі там стояло рівно два дубочки. Чуб. V. 298.

3) Равно, одинаково. Що вбогий, що багатий — у Бога все рівно. Ном.

4) Въ уровень. Рости, хмелю, над водою рівно з тичиною. Чуб. V. 110. Ум. Рівненько, рівнесенько.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 19.