I. Риндя, ді, ж.
1) = Ринда.
2) Желудокъ, нутро. Желех.
II. Риндя, ді, м. Въ свадебныхъ празднествахъ въ Черниг. губ.: разъѣзжающіе во вторникъ послѣ свадьбы верхомъ на лошадяхъ трубачи съ трубами. МУЕ. III. 169.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 17.