I. Кінва, ви, ж.

1) Деревянная кружка. Кухарі ставлять по всіх столах дерев’яні ваганки з потравою, а між ними у великих кінвах, теж дерев’яних, горілку, мед, пиво… Стор. II. 150. Взяв раз покуштував, удруге напився (пива), а втрете як узяв ту кінву за ухо, то зробив у тій конівці сухо. ЗОЮР. І. 204.

2) Ведро. Молодичка кароока… бігла з кінвами по воду. Федьк. Ум. Конівка.

II. Кінва, ви, ж. соб. Лошади. Бач, скілько кінви пасеться. Зміев. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 244.