Кілочок, чка, м. Ум. отъ кіло́к.

1) Употребляется какъ уменьшительное отъ кіло́к во всѣхъ указанныхъ выше значеніяхъ. Отут ще кілочок треба забити. — Та цей тин довго не стоятиме: кілочки поганенькі — як же воно держатиметься? — Одріже од жмутка два шматочки та зв’яже докупи та й повісить на кілочку. ЗОЮР. І. 308. Два кілочки у стіні… на їх нічого не висить. МВ. ІІІ.

2) = Чека. Рудч. Чп. 249, 250.

3) Въ сновальницѣ: колышки, на которые надѣвается пряжа. Вас. 202.

4) Колокъ у струнныхъ музыкальныхъ инструментовъ для укрѣпы струнъ.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 243.