Кімса, си, ж.

1) Кусокъ, комъ, напр., земли. Ном. № 10466.

2) Кусокъ хлѣба. Пастух за ворота, кімса в його коло рота. Ном. № 10466.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 244.