Кість, ко́сти, ж.

1) Кость. Кайдани-залізо ноги повривало, біле тіло козацьке-молодецьке коло жовтої кости пошмугляло. Дума.

2) Игральная кость. Програв чумак вози й воли в кости. Н. п. Ум. Кістка, кісточка.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 246.