Отець, отця и вітця зват. п. отче.

1) Отецъ. Ном. № 7088. По дівонці отець-мати плаче. Мет. 96.

2) Отецъ, титулъ священника, духовнаго лица. Отець Залізо з келії вийшов. Чуб. І. 162. Когда говорится объ отцѣ или священникѣ, употребляется: пан-отець.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 75.