Отаборитися, рюся, ришся, гл.

1) Расположиться лагеремъ. От він (царь) і отаборився над морем. Рудч. Ск. II. 89.

2) Расположиться обозомъ, установить возы, остановиться. Пооравши, ми отаборились у долині на степу. Борз. у. Отаборились весільні за ворітьми у батька молодої, бо ворота були зачинені.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 74.