Отруювати, ру́юю, єш, сов. в. отруї́ти, рую, їш, гл. Отравлять, отравить. Грин. І. 32, 33. Нащо медом напоїла, козаченька отруїла. Чуб. V. 435.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 76.