Отягчати, ча́ю, єш, сов. в. отягчи́ти, чу́, чи́ш, гл. = Отяжати, отяжити. Думки так отягчили їй голову. Г. Барв. 521.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 77.