Огарь, рю, м.

1) Обожженный пень. Так як огарь обідрався. Ном. № 11236.

2) Нас. Oestrus bovis, оводъ бычій. Вх. Пч. І. 7. См. Овід.

3) Порода утокъ. Херс. у. Слов. Д. Эварн.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 34.