Оглашати, ша́ю, єш, сов. в. огласи́ти, шу, сиш, гл. = Оголошувати, оголосити.

1) Кожне стало оглашати звичний подарунок. Мкр. Н. 37.

2) Огласив я друком не одно вже своє й чуже компонування. К. (Хата, 1).

3) Огласили запорожці Брюховецького гетьманом. К. ЧР.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 35.