Огрядний, а́, е́ Дородный. Огрядний високий парубок. МВ. І., Ум. Огрядне́нький. Хоч низенька, так огрядненька. Посл. Стріла нас панночка сже доросла й огрядненька собі. МВ. І.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 37.