Місто́к, містка́, м.

1) Ум. отъ міст. Мостикъ.

2) Средняя часть днѣпровской лодки (дуба). Мнж. 179.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 433.