Кичувати, чую, єш, гл. Корчевать. Отто ліс, — щоб же ви мені вирубали його, викичували, зорали, пшениці насіяли!. А ті як ухопляться: той руба, той деревню вивозить, той кичує. Рудч. Ск. II. 120.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 241.