Щипун, на, м.

1) Щипунъ, тотъ, кто щиплется. Конст. у.

2) Жук-щипун. Жукъ-олень. Конст. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 526.