Ураза, зи, ж.

1) Рана, больное мѣсто. Роскопирсала ті врази, що глибоко крилися в серці. Мир. ХРВ. 258.

2) Оскорбленіе, обида. Ум. Уразка. За сю уразку я визиваю тебе на чесний поєдинок. Стор. МПр. 10.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 349.