Умилосердити, джу, диш, гл. Умилостивить, умилосердить, сдѣлатъ милосердным!). Робитиму, робитиму поки сили…. Може вгожу, може вмилосерджу. МВ. (О. 1862. ІІІ. 62). Устав тоді Фінес і вмилосердив Бога, — минули болесті, не мерли більше люде. К. Псал. 246.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 337.