Сікавка, ки, ж.

1) Дѣтская игрушка: родъ брызгалки, шприца изъ бузины иди трубчатаго ствола какого нибудь растенія, напр. георгины. КС. 1887. VI. 479.

2) Пожарный насосъ.

3) Рыба. = Сікавиця. Вх. Пч. ІІ. 19.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 125.