Сікти, січу, чеш, [p]одн. в.[/p] сікнути, ну, неш, гл. Сѣчь, рубить, рубнуть. Сердешного козака Голоту січе да рубає. Макс. Бідному Савці нема долі ні на печі, ні на лавці: на печі печуть, а на лавці січуть. Ном. Січе й руба. Разсердившись, скоро и крикливо говорить. Ном. № 3347.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 126.