Сірома, ми, м.

1) Бѣднякъ, горемыка. Чи ж на горе, на біду сірома вродився. Чуб. V. 954.

2) соб. Бѣдняки, горемыки.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 128.