Очманіти, ні́ю, єш, гл. Очумѣть. Чи він очманів, чи що з ним діється. Полт. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 82.