Очутіти, тію, єш, гл. = Очутитися 1. Він і стрепенеться од того слова її і мов очутіє, заговорить до неї. МВ. (О. 1862. І. 97).
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 83.
а
б
в
ґ
г
д
е
є
ж
з
и
й
к
л
м
н
о
п
р
с
т
у
ф
х
ц
ч
ш
щ
ю
я
Очутіти, тію, єш, гл. = Очутитися 1. Він і стрепенеться од того слова її і мов очутіє, заговорить до неї. МВ. (О. 1862. І. 97).
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 83.