Очко, ка, с.

1) Ум. отъ око. Там то очка як терночок. Чуб. V. 217.

2) Отверстіе въ ульѣ для пролета пчелъ. Не стромляй палічки в очко, бо пчола вкусить. Васильк. у.

3) Петля въ сѣти (Браун. 9) и вообще въ вязаньи.

4) Часть начиння. (См.). МУЕ. III. 18, 19.

5) Значекъ на картѣ.

6) Квадратъ на шахматной доскѣ. Канев. у.

7) Камешекъ въ перстнѣ. Мил. 6, 103. Ой дав мені Іван перстінь із трьома очками. Грин. III. 70.

8) — волове, риб’яче. Птица Sylvia nisoria. Вх. Пч. II. 14.

9) мн. очки. Растеніе: Пастушья сумка, Capsella bursa pastoris. Мнж. 88.

10). О́чка жабині. Растеніе: Myosotis intermedia. Вх. Пч. I. 11. См. Вічко.

11) Очко́ волове. Раст. Inula salicina. Лв. 99.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 82.