Зужувати, жую, єш, сов. в. зузити, зужу, зиш, гл. Суживать, сузить. То ширить їм, то зужує гряниці. К. Іов. 27.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 188.